ЯК ВИЯВИТИ ОБДАРОВАНУ ДИТИНУ

Загальні здібності

· Дитина починає говорити, ходити, їздити на велосипеді раніше від більшості ровесників, оволодіває навичками самообслуговування (вмивається, одягається) швидше, для цього йому (їй) потрібно менше спроб, ніж для однолітків.

· Виявляє значну цікавість до предметів, явищ, подій ставить багато запитань («чому», «для чого»).

· Вдається до спостережень, дослідів.

· Концентрується на завданні іноді так глибоко, що забуває про все, час концентрації уваги більший, ніж у ровесників.

· Добре читає, має великий словниковий запас, вільно переказує.

· Легко засвоює і утримує велику кількість інформації, запам'ятовує глибше і детальніше, ніж більшість дітей.

· Виявляє незалежність і оригінальність думок, демонструє абстрактне мислення.

· Легко відгадує загадки і може придумати свої.

· Вільно і легко оперує математичними символами (іноді навчається цього самостійно).

· Намагається бути творчим (творчою) , винахідливим (винахідливою), шукає незвичайні, нові способи виконання звичних справ: по-своєму заправляє постіль, прибирає постіль тощо.

· Активно спілкується.

· Схильний (схильна) до серйозних роздумів, досить рано починає цікавитися глобальними життєвими проблемами.

· Виявляє обдарованість у мистецтві, наприклад, вивчає або складає пісеньки, вірші, малює деталізовані картинки.

Проблеми у взаєминах між педагогами та обдарованою молоддю випливають, здебільшого з того, що своїми репліками, питаннями, зауваженнями, відповідями вона нерідко ставить учителя в кут - останній може не розуміти й не знати того, про що говорить дитина. Педагоги невпевнені в собі, з негативною Я-концепцією найважче витримують це, відтак свідомо і несвідомо прагнуть захиститись: дошкульно зачіпають, агресивно "ставлять на місце", "зрізують", саркастично висміюють вихованця. недостатня емоційна сталість та стабільність сприймаються виключно як невихованість дитини. У свою чергу, педагогам варто керуватись рекомендаціями, що створюють сприятливі умови для реалізації наведених прийомів роботи з розумово обдарованими дітьми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”, не підносити обдарованих дітей на "п'єдестал". Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Як не слід поводитися з обдарованою дитиною:

1. Нехтувати здібностями або надмірно підносити їх.

2. Виховувати як звичайну дитину або створити "тепличні" умови життя.

3. Вважати в дечому ненормальною або завищувати обдарованість дитини.

4. Весь час "приземляти" її або вважати недосяжною для всіх.

5. Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву.

6. Будь якими способами сповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це стане непосильним.

7. Протиставляти навмисно іншим дітям у сім'ї або ж у колективі, створювати умови для суперництва або ревнощів.

8. Не навчати комунікабельності зі своїми однолітками й виховувати в дитині відчуття переваги над ровесниками.

9. Не допомагати вирішувати проблему з учителями.

10. Підсилювати вразливість і відчуття вини.

Педагогам нерідко необхідна допомога, щоб урізноманітнити програму з урахуванням потреб обдарованих учнів. У цьому напрямі батьки в міру можливості повинні також посприяти цьому:

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини - терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:

· неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;

· ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції;

· заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;

· невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;

· прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;

· почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

· нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;

· надмірні чутливість, вразливість;

· потреба в уважному ставленні дорослих;

· нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.

Поради вчителю, як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів та оцінюй їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо.

2. Підсилюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперувати предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі ідеї.

4. Вчи дітей систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовувати схеми, таблиці, формули, одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.

7. Підтримуй творчу атмосферу - учні повинні знати , що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Учи дітей цінувати свої і чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.

9. Іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй.

10. Найкраще здібній дитині пояснити , що це характерно, і розвивати в неї терпимість і впевненість.

11. Пропонуй цікаві факти, випадки, ідеї.

12. Розсіюй страх.

13. Стимулюй і підтримуй ініціативу, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захопити.

14. Створюй проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування, уяви.

15. Створюй у школі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.

16. Розвивай критичне ставлення.

17. Учи доводити почате до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

ЯК ВІДНОСИТИСЯ ДО ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.

Пам'ятка «Робота з обдарованими дітьми»

· Забезпечуйте сприятливу емоційну ат­мосферу на уроці, адже обдарована дитина набуває емоційного досвіду у процесі взає­модії з людьми.

· Дотримуйтеся порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу припустимої поведінки.

· Скеровуйте енергію і творчість обдаро­ваних дітей у потрібному напрямі, щоб їхня праця приносила користь.

· У роботі з обдарованими дітьми викорис­товуйте дослідницький метод, це активізує роботу.

· Пам'ятайте, що в обдарованих дітей став­лення до школи найчастіше — приховано негативне (програма цікава, але навчальний план не відповідає їхнім вимогам).

· Обдаровані не сприймають стандартних форм навчання (їм просто нудно).

· У них є невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком (характерний потяг до дітей старшого віку, неможливість стати лідером, бажання бути дорослим).

· Вони прагнуть досконалості (потреба в самоактуалізації).

· Обдаровані діти часто мають нереалістич­ну мету (завищена самооцінка).

· Їм притаманна потреба в увазі дорослих, у безпеці та нетерпимість до оточення, рі­вень інтелектуального розвитку якого значно нижчий.

· Тісно співпрацюйте з батьками, щоб роз­винути здібності дитини.

Рекомендації батькам обдарованих дітей